Годування бернського зенненхунда

Бернський зенненхунд — велика, сильна та доброзичлива порода, виведена у Швейцарії. Правильне харчування відіграє ключову роль у здоров’ї цього собаки, особливо враховуючи його схильність до захворювань суглобів та зайвої ваги. Тож власникам цієї породи варто ретельно розібратися та підібрати найкраще харчування своєму улюбленцю, забезпечивши йому основу здоров’я та довголіття.

Швейцарський зенненхунд має певні особливості своєї породи, навколо яких базується вибір здорового харчування.

Опорно-рухова система. Зенненхунди за розмірами належать до великих та дуже великих собак, вони мають міцний кістяк та важать в середньому 45 кг. З початку існування цієї породи вони використовувалися для роботи із фізичними навантаженнями на фермах та господарствах. З цього виникає дуже важлива потреба — забезпечити якісне харчування, яке б підтримувало здоров’я їхніх кісток та суглобів у дорослому віці, а в молодому віці ще й додаткове навантаження — дати всі необхідні елементи для швидко зростаючого організму собаки.
Для цього харчування має бути насичене білками (в середньому 28%) — це основа мускулатури та загального розвитку, та обов’язково збагачене вітамінним комплексом для крупних тварин (це кальцій, фосфор, магній, вітамін D).
Шерсть. Швейцарські зенненхунди вражають своєю розкішною шерстю та гармонійним забарвленням, і ця шубка потребує дбайливого догляду. Окрім грумінгу, на зовнішній стан шерсті прямо впливає харчування. Для насиченого кольору, блиску та швидкого росту шерсті їжу зенненхундів збагачують корисними жирами: риб’ячий жир, Омега-3, Омега-6. Також на стан шкіри та шерсті впливають такі вітаміни: цинк, В1, В2, В6 і В12.
Чутливе травлення. Це не є панацеєю серед бернів, але варто зауважити, що багато експериментувати із травленням зенненхундів є небезпечним. Будь-які зміни в годівлі потрібно вводити поступово, слідкуючи за станом собаки та її реакцією на зміни. Якщо ви бачите раптові ознаки на шкірі або некомфортну поведінку собаки (почухування, млявість, неправильний туалет) — це, скоріш за все, свідчить про те, що харчування не підходить саме вашому берну. Це може бути алергія, нестача вітамінів чи інше. В такому випадку варто проконсультуватися із ветеринаром і підібрати інший варіант харчування.

Збалансоване харчування включає в себе:

Білки (м’ясо: яловичина, індичка, курка, риба) – основа мускулатури та загального розвитку.
Жири (в помірній кількості) – джерело енергії.
Вуглеводи (рис, гречка) – для підтримки активності.
Овочі, фрукти (морква, кабачки, гарбуз, яблуко) – клітковина та вітаміни.
Вода – завжди у вільному доступі та свіжа.

Сухий корм чи натуральна їжа?

Сухі корми мають низку значних переваг: великий вибір на ринку, лінійки під окремі породи та потреби, зручне пакування та зберігання, збалансованість.
Якщо ви обираєте сухий корм, зверніть увагу: це має бути корм вищого класу, тобто преміум/супер-преміум або холістик — орієнтуйтеся на вміст білків та вітамінів. Також це обов’язково має бути корм для великих порід, розрахований на підтримку опорно-рухової системи та забезпечення собаки енергією. В разі, якщо собака ще молодий, до 18 місяців, потрібно обрати корм по віку – для цуценят або юніорів.
Натуральний раціон є наближеним до природного харчування собаки, але вимагає ретельного підбору продуктів та додавання вітамінів та мінералів. В такому раціоні м’ясо (птиця, яловичина) та риба має складати не менше 40% від порції. Із круп можна використовувати у вареному вигляді рис (найкращий варіант), гречку, пшоно. Окремо додаються у невеликій кількості овочі, фрукти, які їсть ваш собака, а також курсами вітаміни (Омега-3, глюкозамін, хондроїтин, кальцій тощо) за рекомендацією ветеринара.

Зі смаколиків бернів можна пригощати м’ясними собачими снеками, невеликою кількістю фруктів/овочів. Час від часу варто давати сирі великі яловичі кістки – мосли, це допомагає очищати зуби та розвивати щелепу.

Режим харчування

Цуценята (до 6 місяців): 4 рази на день.
Юніори (6-12 місяців): 2-3 рази на день.
Дорослі собаки: 1-2 рази на день, в залежності від апетиту вашого собаки.

В зимовий період порцію можна трохи збільшити, а в спекотні дні не переживайте, якщо ваш собака їсть менше, ніж зазвичай. Дайте йому вільний доступ до води та годуйте якісним поживним кормом.

Чого уникати?

Важливо не перегодовувати, особливо після 2 років, щоб уникнути ожиріння та проблем із суглобами. Зенненхунди схильні до ожиріння, тому час від часу оцінюйте стан собаки та його вагу.
Продукти, які не можна давати бернському зенненхунду:

Кістки (особливо трубчасті; виключення – великі яловичі кістки).
Свинину
Жирну їжу (смажені продукти).
Солодощі та випічка.
Цибуля, часник, виноград, шоколад – токсичні для собак.

Завершуючи тему харчування бернських зенненхундів, важливо наголосити, що збалансований раціон — це не просто турбота про здоров’я вихованця, а й основа його довгого та активного життя.
Незалежно від того, чи вибираєте ви натуральну годівлю або якісні промислові корми, ключовими аспектами залишаються:

Збалансованість раціону: достатня кількість білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та мінералів.
Контроль порцій: запобігання переїданню та підтримка здорової ваги.
Режим годування: регулярні прийоми їжі в один і той же час.
Свіжа вода: постійний доступ до чистої питної води.

Пам’ятайте, що кожен бернський зенненхунд індивідуальний, і його потреби можуть відрізнятися залежно від віку, рівня активності та стану здоров’я.