Бернський зенненхунд – швейцарська робоча собака з Альп з давньою історією. Ще 2000 років тому римські легіонери використовували величезних мастифоподібних собак, що були схожі на сучасних бернів, для охорони таборів, перегону тварин та запрягання візків. Потім ці собаки сформувалися як універсальні фермерські помічники: їх використовували на альпійських луках для охорони господарств, прогону худоби і транспортування молока з ферм.

Раніше берни часто допомагали фермерам у транспортуванні молока й сиру. Завдяки цьому їх іноді жартома називали «сирними собаками». На сучасних фестивалях у Швейцарії бернські зенненхунди навіть зараз тягнуть невеликі вози із сиром як данину традиції.

Берни почали завойовувати популярність за межами Швейцарії в 20 столітті. Сьогодні ці собаки відомі у багатьох країнах як вірні сімейні друзі.

Характер і темперамент

Бернські зенненхунди – «ніжні велетні». Великі й міцні, але доброзичливі, лагідні та врівноважені. Наділені спокійним темпераментом та мають високу орієнтованість на людину.

Ми рекомендуємо зенненхундів як собак для людей будь-якого віку — від маленьких діток до старших дорослих, берни дійсно чутливі і з турботою ставляться до своєї сім’ї.

Вони віддані члени сім’ї, обережні з незнайомцями і дуже терплячі до дітей та домашніх тварин. Через свій інтелект берни швидко навчаються, піддаються дресируванню позитивними методами та люблять догождати господарю.

Зенненхунди активні, люблять гратися й гуляти, але їм не потрібні високи фізичні навантаження. Для підтримки здоров’я й гарного настрою їм достатньо регулярних прогулянок та час з господарем.

Зовнішність і стандарт породи

Це великі, міцні собаки з розвиненим скелетом. За стандартом висота в холці у самців близько 60–70 см, у самок 55–65 см; вага самців – 40–65 кг, самок – 30–45 кг. У них дуже гарний триколірний окрас, який часто довершується білим кінчиком на хвості. Шерсть – густа подвійна: довгий шовковистий захисний волосся на поверхні та м’який пухнастий підшерсток. Такий покрив відмінно захищає від холоду, але потребує регулярного догляду і ретельного розчісування.

Бернські зенненхунди є єдиними серед «альпійських собак» із довгою шерстю. Вони мають розкішне триколірне забарвлення – із яскраво вираженим білим «швейцарським хрестом» на грудях.

Догляд і утримання

Окрім генетики, на тривалість їх життя суттєво впливає догляд. Їх раціон повинен складатися з кормів для великих порід преміум-класу або натурального збалансованого харчування. Дорослих собак зазвичай годують двічі на день, щоденна порція корма має не перевищувати норму, щоб уникнути надмірної ваги й навантаження на суглоби.

Фізичні навантаження потребні помірні, але регулярні. Для підтримки гарної форми їм достатньо звичайних щоденних прогулянок, ці собаки люблять свіже повітря та ігри з господарем або собіподібними друзями. Вони прекрасно переносять холодну погоду, а в спеку можуть швидко перегріватися через свою товсту шерсть.

Шерсть потребує уваги. Довгий і густий підшерсток линяє круглий рік, особливо під час сезонної зміни. Потрібно розчісувати собаку кілька разів на тиждень, а під час линяння – щодня, щоб прибрати випадаюче волосся. Купати берна варто тільки за потреби, коли він сильно забруднився.

Здоров’я. Бернські зенненхунди міцні, але у них є спадкові схильності до певних захворювань. Найчастіше трапляються дисплазія кульшових і ліктьових суглобів (що може призводити до артрозу) і ураження шлунково-кишкового тракту. Через ці фактори середня тривалість життя бернів становить 7–10 років. Щоб полегшити здоров’я собаки, важливо підтримувати його у нормальній вазі, своєчасно проходити огляди у ветеринара та перевіряти необхідні генетичні тести у добросовісних заводчиків.

Часті запитання

  • Чи комфортно берну в квартирі? Через великий зріст і силу цим собакам краще підходить життя на подвір’ї або в приватному будинку. Але при достатній кількості щоденних прогулянок і ігор, навіть у квартирі він може адаптуватися.
  • Чи добре вони поводяться з дітьми? Бернські зенненхунди відомі своєю лагідністю і терплячістю. Вони зазвичай дуже доброзичливі до дітей та з радістю проводять з ними час.
  • Як берни відносяться до інших домашніх улюбленців? Як спокійні і відкриті собаки, берни добре спілкуються з котами, іншими собаками тощо. Але варто поступово соціалізувати берна з маленького віку: це сприяє вихованню врівноваженого і товариського пса.